Омбудсмен

Шановний друже!

Якщо тобі потрібна допомога, не вагайся!

Будь мужнім, вчися захищати свої права,

які даються тобі як вільній людині!

Для цього ти можеш звернутися до нашого шкільного омбудсмена!!!!!!

Майбутнє України залежить від того,яку молодь ми виховаємо, тому що саме вона повинна дбати про те, щоб процвітала наша держава. На сьогоднішній день держава докладає максимум зусиль, щоб забезпечити повноцінне здорове життя молоді. Особлива увага приділяється питанню захисту прав дитини. Дуже поширеним зараз є волонтерський рух в  навчальних закладах нашого району як форма громадянського виховання толерантності та набуття учнями життєвого досвіду.

На виконання доручення Президента України від 30.08.2012 № 1-1/2338, наказу головного управління освіти і науки Дніпропетровської облдержадміністрації від 27.09.2012 № 779/0/212-12, з метою поліпшення захисту прав та законних інтересів дітей, розв’язання нагальних проблем соціального захисту дітей, які його потребують, у Лозуватській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів введено підрозділ учнівського самоврядування із захисту прав дитини. Шляхом конкурсу написання творів на тему "Якби я був омбудсменом.." дитячим омбудсменом нашого навчального закладу було обрано ученицю 9 класу (зараз ученицю 11 класу) – Бялковську Вікторію.

З історії виникнення інституту омбудсмена

Чи знаєш ти, що з початку система заснування органів, спрямованих на захист прав окремих осіб, розвинулась у Швеції, де в 1809 році був призначений перший у світі омбудсмен. За Швецією пішли Фінляндія (1919 рік), Данія (1955 рік) та Норвегія (1962 рік). Інститути омбудсмена існуютьлише в демократичних країнах. За даними на 1997 рік, такі структури запроваджені в 75 державах світу. Ці державні структури створені захищати права громадян, гарантувати належне здійснення державного управління та відповідальність з боку посадовців. 

Що може дитячий омбудсмен?

За допомогою омбудсмена  у багатьох країнах діти вперше отримали можливість самостійно подавати скарги про порушення їх прав. Серед низки проблем, з якими працює омбудсмен при розгляді індивідуальних скарг, виділяються такі:

•погане ставлення до дитини в сім'ї;

• всі види насильства;

• проблеми в школі;

• дискримінація дітей;

• проблеми, що виникли в результаті розлучення батьків;

• відсутність або обмеженість доступу до засобів масової інформації,

• проблеми дітей, щоживуть у закладах опіки або знаходяться в конфлікті з законом.

Так як наша школа дуже велика на допомогу шкільному омбудсмену створено Комітет по захисту прав дитини, до якого увійшли учні старшої школи.

• Поширення інформації про права дитини серед учнів школи, їх батьків та працівників школи;
• Підготовка доповідей та участь у загальношкільних зборах;
• Виготовлення газет, стендів, плакатів на правову тематику;
• Організація та проведення зустрічей з учнями школи, їх батьками та працівниками школи;
• Проведення навчальних тренінгів для членів комітету по захисту прав дитини, учнівської ради, членів шкільного парламенту;
• Проведення соціологічних досліджень;
• Створення та організація роботи консультативного пункту для учнів школи, їх батьків та працівників школи;
• Розробка та випуск інформаційних матеріалів на правову тематику;
• Засідання центру проводиться 1 на два місяця;
• Центр звітує про свою роботу не рідше одного разу на рік.

Загальні положення

1.     Посада Уповноваженого школи з прав дитини ( далі - Уповноважений) впроваджується з метою посилення контролю за дотриманням прав, основних свобод і законних інтересів дітей, підвищення правової культури учасників навчально-виховного процесу.

2.     Діяльність Уповноваженого в межах його компетенції належна від інших шкільних органів та посадових осіб.

3.     У своїй діяльності Уповноважений користується Конституцією України, законами та іншими нормативно-правовими актами України, Статутом навчального закладу та цим Положенням.

4.     Для допомоги в роботі та для контролю Уповноваженого створюється Комітет по захисту прав дітей (далі - КПЗПД) навчального закладу, який складається із шести осіб.

Обрання Уповноваженого та членів Комітету по захисту прав дитини

1.     Висування кандидатур на виборну посаду Уповноваженого здійснюється:

·       рішенням загальних зборів шкільних колективів п’ятих – одинадцятих класів;

·       шляхом само висування.

2.     Уповноважений та шість членів КПЗПД школи обираються рейтинговим голосуванням учнів п’ятих – одинадцятих класів та педагогів навчального закладу.

3.     Уповноваженим вважається обраний учень,який набрав найбільшу кількість голосів.

Членами КПЗПД вважаються обраними ті наступні в рейтингу шість учнів, хто письмово не заявив про самовідвід протягом двох днів з моменту оголошення результатів виборів.

4.     Вступаючи на посади, Уповноважений та члени КПЗПД на загально шкільних зборах складають такі присяги:

«Я (ПІБ)Уповноважений Лозуватської загальноосвітньої школи № 1 з прав дитини присягаюсь поважати права всіх людей, захищати та домагатися поновлення прав дитини, діяти доброчинно, дотримуючись правових норм.»

«Я (ПІБ) член Комітету по захисту прав дітей Лозуватської загальноосвітньої школи № 1, зобов’язуюсь всіма своїми діями захищати права дітей, підтримувати в цьому Уповноваженого школи з прав дитини».

5.     Уповноважений може бути достроково звільнений з посади у випадку:

·        припинення навчання,

·        подання заяви про складання з себе обов’язків Уповноваженого,

·         рішенням більшої кількості від числа членів КПЗПД.

Права та обов’язки Уповноваженого та членів Комітету по захисту прав дітей (КПЗПД)

1.     Уповноважений та члени КПЗПД діють у межах компетенції, встановленої цим Положенням на власний розсуд, якщо це не порушує загальні моральні та етичні принципи.

2.     Уповноважений приймає звернення про порушення прав, основних свобод та законних інтересів дітей, і, зокрема, про приниження їх честі та гідності, здійснює їх моніторинг.

3.     Звернення про порушення прав основних свобод та законних інтересів дітей, і, зокрема, про приниження їх честі та гідності, може бути подане у письмовій або усній формі, із зазначенням ПІБ заявника чи анонімно.

4.     Після отримання звернення Уповноважений маю право:

·        повідомити про результати розгляду звернення заявника та, за згодою того, хто вважається потерпілим, інших учасників навчально-виховного процесу,

·        надати інформаційно-консультативну допомогу потерпілому щодо поновлення порушених його прав;

·        отримати відповідь на пояснення з питання порушення прав, основних свобод та законних інтересів дітей, і, зокрема, про приниження їх честі та гідності.

5.     Уповноважений повідомляє про звернення щодо порушення прав, основних свобод та законних інтересів, і, зокрема, про приниження їх честі та гідності в місцевий Центр правової допомоги.

6.     В кінці навчального року Уповноважений звітує перед КПЗПД, передає інформацію про стан дотримання прав дитини Центру правової допомоги. Висновки та рекомендації про проведену роботу щодо захисту прав, основних свобод та законних інтересів дітей оприлюднюється в засобах масової інформації.

7.     Уповноважений або член КПЗПД можуть звертатися до Центрів правової допомоги з метою отримання консультації щодо положень діючого законодавства, які стосуються прав та обов’язків дітей.

8.     Уповноважений та КПЗПД не має права перевищувати повноважень, користуватися посадою у власних цілях для схилення учасників навчально-виховного процесу до потрібного рішення.

9.     Уповноважений та члени КПЗПД не приймають адміністративних рішень, що відносяться до навчально-виховного процесу та компетенції посадових осіб школи.

10.  Уповноважений приймає участь у засіданнях КПЗПД та має право голосу.

11.  Уповноважений призначає із складу КПЗПД свого заступника.

Заключні положення

1.     Адміністрація школи співпрацює з Уповноваженим та членами КПЗПД та надає необхідну інформацію для виконання громадських обов’язків.

2.     На Уповноваженого та членів КПЗПД не повинен здійснюватись будь-який тиск збоку посадових осіб навчального закладу.

3.     Уповноважений та члени КПЗПД працюють на громадських засадах. Форми роботи уповноважених та комітетів по захисту прав дитини:

·        Підготовка доповідей та участь у загально - шкільних зборах.

·        Поширенні інформації про права дитини серед учнів школи та їх батьків, працівників школи:

1.    виготовлення газет, стендів, плакатів на правову тематику;

2.    організація та проведення зустрічі з учнями школи, їх батьками та працівниками школи;

3.    проведення навчальних тренінгів для членів комітету по захисту прав дитини.

·       Збір інформації про випадки порушення прав учнів:

1.     прийняття заяв,

2.     проведення соціологічних досліджень.

·       Консультативна робота:

1.     розробка та випуск інформаційних матеріалів на правову тематику.

РадаЄвропи (Council of Europe)

BP 431 R6, F-67006, Strasbourg Cedex, France. Тел.: +33 88 412000

Європейська фундація прав людини (European Human Rights Foundation)

70, Avenue Michelange, B-1040 Brussels, Belgium Тел.: +32 2 736 8405

Всесвітняасоціація "Школа як знаряддя миру" (The World Association for the School as an instrument of Peace (EIP))

5 rue de Simplon, CH - 1207 Geneva, Switzerland Тел.: (41 22) 736 44 52

Європейський культурний фонд (European Cultural Foundation)

Jan van Goyenkade 5, 1075 HN Amsterdam, The Netherlands Тел.: +31 20 676 0222

ЮНІСЕФ - Великобританія; Фондпорятункудітей (UNICEF - UK; Save The Children Fund).

UNICEF-UK, 55 Lincoln's Field, London WC2A 3NB, UK

Українські організації:

Представництво ООН в Україні

252015, Київ, вул. СічневогоПовстання, 6 Тел.: (044) 293-93-63

Міжнародний фонд "Відродження"

254053, Київ - 53, вул. Артема, 46 Тел.: 216-25-96

Всеукраїнський комітет захисту прав людини

Київ, вул. Косіора, 10 Тел: 216-73-10

Міжнародне Товариство з прав людини

Київ, площаЛесіУкраїнки, 1/214 Тел.: 296-82-95

Центр інформації і документації Ради Європи

Київ, вул. Сакса ганського, 41 Тел.: 228-77-79

Українська Правнича Фундація (Український центр з прав людини)

250005, Київ, вул. Червоноармійська, 64 Тел.: 227-3518, 224-35-18

Наші заходи та цікава інформація як може допомогти у приготуванні класних, виховних годин:

З давніх-давен люди мріяли про вільне щасливе життя без насильства, жорстокості, приниження. Для досягнення цього люди повинні мати певні права - права людини.

10 грудня 1948 р. Генеральна Асамблея ООН прийняла Загальну декларацію прав людини. У документі сформульовано головні, загальноприіняті права людини, які повинні гарантувати всі країни. Вони конкретизовані в Міжнародному пакті про економічні, соціальні і культурні права та Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, що були підписані в 1966 р. Сьогодні ці документи визнала більшість країн світу, зокрема і Україна.

Крім названих, є й інші міжнародні нормативно-правові акти, що стосується прав людини, міжнародні угоди, які захищають права окремих категорій людей, зокрема Конвенція про права дитини, Конвенція про ліквідіцію всіх форм расової дискримінації і багато інших. Діють угоди, покликані забезпечити права жінок, учасників бойових дій, військовополонених тощо.

Приєднавшись 1991 року до Конвенції про права дитини, ратифікувавши її та підписавши Факультативний протокол до Міжнародного пакту про громадянські та політичні права, наша держава взяла на себе великі зобов'язання в царині забезпечення прав людини.

Повага прав людини починається із ставлення суспільства до своїх дітей. Діти ростуть і розвиваються щодня, незважаючи на економічну кризу і соціальні негаразди. І, на жаль, майже щодня помирають: через відсутність ліків, через необачність, жорстокість і сваволю окремих дорослих, від чийогось слова, ножа або кулі, наркотиків чи власної руки.

Усе в житті людини починається зі сприйняття світу очима дитини. Саме тому важливо, коли вона знає свої права з дитинства. Усі ми різні. Але рівні у своїх правах. Кожна дитина становить надзвичайну цінність не лише для своїх батьків, а й для всього світу, саме тому, що вона унікальна й другої такої немає і не буде.

Дитиною вважається людина віком до 18 років . Для цілей цієї Конвенції дитиною є кожна людська істота до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, застосовуваним до даної особи, вона не досягає повноліття раніше. У світі живе понад 1 мільярд підлітків у віці 10-18 років, що складає понад 1/5 всього населення Землі.

Усі діти є рівними у своїх правах. Всі діти незалежно від походження, кольору шкіри, національності та статків батьків є рівними у своїх правах.

Кожна дитина має право на любов і піклування. Інтереси дітей повинні забезпечуватися першочергово як із боку держави, так і з боку батьків, й узагалі, усіх дорослих. У світі 540 мільйонів дітей. Кожна четверта дитина живе у небезпечних, нестабільних умовах.

Кожна дитина має невід'ємне право на життя. Життя кожної дитини є найціннішим не лише для батьків. Ст. 27 Конституції України визначає "Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя. Обов'язок держави - захищати права людини." Мається на увазі захист від свавілля з боку держави та інших громадян - ніхто не може позбавляти людину життя, це є неприпустимим для держави, її органів, різних політичних сил. Закони мають обмежувати владу держави над особою. Кожна держава повинна забезпечувати виживання та здоровий розвиток дітей - своїх маленьких громадян. В Україні із 1000 новонароджених 22 дитини вмирає, не досягши 5-річного віку.

Кожна дитина має право на захист від викрадення та продажу. Обов'язки держави полягають у тому, щоб докладати всіх зусиль для запобігання викраденню дітей, торгівлі дітьми та їх, контрабанді.

Кожна дитина має право на власну думку. Кожна дитина може вільно висловлювати власну думку та погляди, причому цим поглядам повинна приділятись увага при вирішенні будь-яких питань, що стосується цієї дитини. Власна думка кожної дитини має для суспільства таку ж вагу, як і думка дорослої людини.

Кожна дитина має право на мирні зібрання та об'єднання. В Україні зараз існує понад 400 громадських організацій, які працюють для дітей і разом із дітьми. В нашій державі навіть діє спеціальний закон про молодіжні та дитячі громадські організації.

Кожна дитина має право .на особисте життя. Діти мають право на захист від втручання в їхнє особисте, сімейне життя. Конституція України визначає "Кожній особі гарантується таємниця листування, телефонних розмов, телеграфної кореспонденції", це означає, що органи держави, посадові та службові особи не мають права на ознайомлення з приватною інформацією, що передається за допомогою засобів зв'язку, та на її розголошення.

Кожна дитина має право на інформацію. Держава забезпечує доступ дітей до всебічної інформації. Заохочується поширення засобами масової інформації матеріалів,що стосуються соціальних, культурних питань розвитку дитини. Держава також запобігає розповсюдженню та впливу шкідливої для дитини інформації. Щороку в Міжнародний День дитячого мовлення, який припадає на середину грудня, понад 2000 теле- і радіокомпаній світу роблять все для того, щоб це право стало реальністю для дітей.

Діти не повинні стати жертвами насильства. Держава захищає дітей від брутального поводження з боку батьків або інших осіб. Жодна дитина не може бути піддана катуванню, знущанню, незаконному арешту або позбавленню волі. І все ж, за даними соціологічних досліджень, кожна третя дитина в Україні хоча б раз у житті зазнала жорстокого поводження, фізичного чи психічного насильства.

Особлива увага про дітей-сиріт. Держава повинна забезпечувати захист дитини, яка позбавлена сім'ї, надаючи відповідну альтернативу сімейному піклуванню. Сьогодні в Україні близько 160 тисяч дітей живуть у державних дитячих будинках та інтернатах. З них майже 90 тисяч - сироти і діти, які з різних причин залишилися без піклування батьків.

Особлива турбота - дітям-інвалідам! Кожна дитина-інвалід має право на особливий догляд, освіту та підготовку для повноцінного, гідного життя в умовах, які забезпечують їй максимальну самостійність та соціальну інтеграцію. В Україні 120 дітей з кожних 10 тисяч є інвалідами, і ці показники щороку зростають через зниження рівня медичного обслуговування, складні соціально-економічні умови та несприятливу екологічну ситуацію.

Кожна дитина має право на медичну допомогу. Кожна дитина має право на медичну допомогу за найвищими стандартами, котра може бути реально забезпечена. Держава повинна надавати первинну медико-санітарну допомогу, проводити профілактику хвороб. Конституція України (ст. 49) гарантує кожному право на охорону здоров'я, медичну допомогу та медичне страхування. Для цього держава передбачає низку гарантій. Важливою гарантією можливості отримання кожним медичної допомоги є проголошена в Конституції неприпустимість скорочення існуючої мережі державних та комунальних медичних закладів. Ці заходи вживаються для того, щоб кожна дитина не була позбавлена доступу до ефективної охорони здоров'я. В Україні за останні 5 років показник захворюваності підлітків виріс на 14%. Серед дітей 12-14 років здоровими є лише 52,8% хлопчиків та 36,3% дівчаток.

Кожна дитина має право на освіту. Обов'язок держави полягає в тому щоб забезпечити безкоштовну обов'язкову початкову освіту, заохотити до середньої освіти, доступної для кожної дитини. Найважливіші гарантії освіти закріплено в Конституції України та Законі України "Про освіту".Конституція України проголосила доступність освіти та безоплатність її отримання в державних і комунальних закладах. Освіта має бути спрямована на максимальний розвиток особистості, таланту, розумових та фізичних даних дитини. Освіта повинна готувати дитину до активного дорослого життя, виховувати повагу до батьків, культурних традицій, мови та цінностей інших людей. У країнах, що розвиваються, понад 130 мільйонів дітей шкільного віку не мають доступу до освіти. Дівчатка становлять 60% всіх дітей, які не відвідують школу.

Кожна дитина має прво на розвиток талантів. В кожній дитині закладено певний дар. Завдання держави полягає у тому, щоб не лише вчасно помітити талановитих дітей, а й сприяти розвитку їхніх талантів та обдарувань. Сьогодні в Україні діє понад 2,5 тисячі позашкільних закладів - палаців і центрів творчості, різноманітних клубів та гуртків, шкіл мистецтв, де діти можуть розвивати свої таланти.

Кожна дитина має право на національну самобутність. У кожного народу є своя мова, традиції, релігія, обряди. Діти мають право користуватися своєю національною культурою, рідною мовою та сповідувати свою релігію. Сьогодні у світі існує 189 країн, тисячі націй і народностей зі своїми традиціями, культурами, мовами, визнання й повага, до яких дозволяють реалізувати право кожної людини, кожної дитини на національну самобутність.

Кожна дитина має право на відпочинок. А ще діти мають одне особливе право - право на гру, адже, граючись, вони пізнають світ, розвиваються й готуються до дорослого життя.

Жодна дитина не повинна залучатися до примусової праці. Закон, дозволяючи брати на роботу неповнолітніх, водночас встановлює особливі правила їх, роботи, захищає їх інтереси, охороняє здоров'я та можливості подальшого розвитку. Конституція України забороняє використовувати працю неповнолітніх на небезпечних для них роботах. Кожна дитина має право на захист у тих випадках, коли їй доручається робота, яка може потенційно загрожувати її здоров'ю. Держава встановлює мінімальний вік для прийому на роботу і визначає вимоги до умов праці неповнолітніх. Держава також повинна захищати інтереси дітей від усіх форм експлуатації. Близько 250 мільйонів дітей у країнах , що розвиваються, працюють. Багато з них - на шкідливому й виснажливому виробництві. Їхні найелементарніші права, здоров'я і саме життя, як правило, перебування під загрозою.

Захист прав неповнолітніх правопорушників. Неповнолітніми у кримінальному праві вважаються особи віком до 18 років. За злочини, вчинені після настання 16- або 14-річного віку, неповнолітні підлягають кримінальній відповідальності, однак законом передбачено декілька положень, які пом'якшують їх відповідальність порівняно з відповідальністю злочинців. Дитина, яка порушила закон, має право на поводження, що сприяє розвитку в неї почуття власної гідності та значущості; зважає на вік дитини і націлене на національну інтеграцію. Дитина, яка порушила закон, має право на основні гарантії, а також правову та іншу допомогу під час захисту. В Україні частка злочинів, вчинених неповнолітніми, за останні 5 років зросла в 1,2 рази. А кількість підлітків, які скоїли злочин повторно, за той же час збільшилася на 19 %

Дітей не можна залучати до бойових дій. Держава повинна вживати всіх можливих заходів для забезпечення того, щоб діти, які не досягли 15-річного віку, не брали прямої участі у військових діях. Жодна дитина віком до 15 років не повинна призиватися на службу до Збройних сил. Держава повинна піклуватися про дітей, які постраждали від збройних конфліктів. У 90-х роках у збройних конфліктах у різних частинах світу загинуло більше 2 мільйонів дітей, було важко поранено понад 6 мільйонів дітей, осиротіло - понад 1 мільйон, стало біженцями - більше 15 мільйонів дітей.

Кожна дитина має право знати свої права. Держава, зобов'язана якнайширше ознайомлювати як дорослих, та і дітей з правами, закріпленими у Конвенції ООН "Про права дитини".

Кожна дитина має право на міжнародну допомогу. Діти, які з вини дорослих політиків чи стихійного лиха (землетрусу, повені, радіоактивне забруднення) стали біженцями, мають право на отримання Міжнародної допомоги, які надають міжнародні, урядові організації, а також прості люди, яким не байдужа доля дітей, які постраждали від стихійного лиха чи воєн. "Ініціатива 20/20", висунута в 1994 році, наголошує, що 20% офіційної допомоги країн-донорів та 20% бюджету країн, що розвиваються, повинні спрямовуватися на базові соціальні служби в інтересах людського розвитку.