Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Національна дитяча гаряча лінія
http://dnepredu.com/uk/site/elektronnii-modul-atestat.html http://mz.com.ua at.isuo.org

Все про бібліотеку і про книгу

Все про бібліотеку і про книгу

Бібліотекар

Доброго дня шановні друзі! Сьогодні ми зібралися на незвичайну зустріч, присвячену Дню книги.

«Хто багато читає, той багато знає», – так кажуть у народі. І це правда, тому що упродовж усього життя ми звертаємось до книжок. Батьки читали вам казки, вірші, оповідання, коли ви ще не вміли. А коли вивчили літери, самі стали читачами. З дитячих років книжка допомагала вам пізнавати себе і зрозуміти світ, що вас оточує. Про все розповідає книжка.

Учень1 Доброго дня, шановні гості! Сьогодні мова піде про книги та місце, де вони живуть – бібліотеки. Уявіть собі це –ціла країна, Царство книги. Зі своїми законами, географією.  Здавалося б, ну що такого: стоять книги, прийшов, взяв, прочитав. Але, погодьтеся, в країни книги, в спілкуванні з книжками є певна чарівність. Адже багато авторів тих книг, що стоять на полицях, вже давно не живуть на землі, а через книги ми й досі спілкуємося з ними.

Учень2 На нашій Землі книга та бібліотека користуються віддавна великою шаною і любов'ю. Історія України невіддільна від історії бібліотек. Книгозбірні відіграли важливу роль у розвитку цивілізацій. Сьогодні – це інформаційні, культурні, освітні заклади, великий внесок яких у розвиток вітчизняного державотворення, освіти, науки і культури –безцінний.

Учень3Так! Є багато див на землі, створених природою і зроблених людиною. Та чи не найбільше диво з див – книга. У ній весь неосяжний світ. Вона, як незгасимий смолоскип освітлює людині шлях. І завжди цей смолоскип був у руках бережливих, надійних, у ваших руках, дорогі читачі. А тепер ми пропонуємо вам здійснити невеличку уявну мандрівку в історію створення книги.

 

(Відео «Історія створення книги)

 

Учень4 Чи знаєте ви, друзі, що були на світі і кам'яні книги. Це закони вавілонського царя Хаммурапі, записані за 2000 р. до н. е. на кам'яному стовпі висотою 2 м., вагою 10 тон. Сьогодні цей текст можна розмістити на 50 сторінках середнього розміру.

Учень5 Найбільше видання в світі – багатотомна збірка „Акти і публікації Британського парламенту 1800 – 1900 рр.” вагою 31 т. Щоб їх прочитати треба 6 років затратити. На оправу цих книг пішла шкіра 34 тисяч кіз.

Учень6 Найбільша у світі книга – німецький атлас 1661 року вагою 120 кг. Також німецькими поліграфістами видано найменшу книжечку форматом 2 мм.

Учень7 А перлиною слов'янської поліграфії є книжка байок Леоніда Глібова, що була видрукована 140 років тому, розмір якої трохи більший за звичайну марку.

Учень8 Найдорожча книга в світі  - Біблія 1455 р. виготовлена на пергаменті. У 1926 р. американець Уолте заплатив за неї 350 тисяч доларів. На даний час вона знаходиться у Вашингтоні в бібліотеці Конгресу як національна цінність.

Учень9 Шлях розвитку книги був довгим і складним. У стародавні часи на землі не було книжок, згодом люди додумалися писати на глиняних табличках. З часом вже навчилися робити зручні й легкі книжки зі шкури. Першу

таку книжку зробили в Малій Азії, в стародавньому місті Пергамі в II ст. донашої ери.

Учень10 Але ці книжки були дуже дорогі. Отож люди шукали, з чого зробити книги, щоб вони були дешевші й простіші. І знайшли у далекій Африці болотяну рослину – папірус. Відтоді з'явилися книжки, але через кілька років такі «книги» ламалися і розсипалися. Який тільки матеріал не використовували люди для виготовлення книжок: глину, листя та кору дерев,шкіру тварин, бамбук, папірус, шовк.

Учень11 Кожен з вас знає, як важко писати без перерви бодай годину. А для того, щоб виготовити одну копію рукописної книжки потрібно немало часу. І от прийшла славна пора. У XIII ст. в Європі навчилися виготовляти

папір. В середині XV ст. в Німеччині запрацював перший в Європідрукарський верстат майстра Йоганна Гутенберга.

Учень12 Першим друкарем в Україні був Іван Федоров. У 60-х роках XVI ст. він працював у Львові, але його робота й досі згадується з вдячністю. У Києві є два музеї, це Київський музей книги та книгодрукування,

розташований на території Києво – Печерської лаври і Музей літератури.

 

Учень13 Довіряючи всі свої знання і досвід книгам, люди навчилися зберігати їх. Скарбницями книг називають бібліотеки. У перекладі з давньогрецької мови слово «бібліотека» означає приміщення, де зберігаються книги

(«бібліо» – книга , «тека» – сховище). Бібліотеки з'явилися з незапам'ятних часів. Давні єгиптяни називали їх «аптеками для душі», тому що книги робили людську душу благородною і чуйною, а розум – сильним. В Україні перша бібліотека з'явилася за часів Київської держави, її створив князь Ярослав Мудрий у 1037 році. У своєрідних майстернях – скрип торіях працювали переписувачі книг. Сиділи переписувачі в соборі, переписували книги, перекладали з інших мов. Коштували книги дуже дорого, палітурку оздоблювали коштовностями. Тому й не дивно, що до полиці книгу частенько прикріплювали ланцюгом.

Зараз ми хочемо ознайомити вас із двадцятьма найкрасивішими бібліотеками світу.

 

(Демонстрація слайдів «20 найкрасивіших бібліотек світу»)

 

Учень14Бібліотекар – хранитель і провідник безлічі книг і журналів. Бібліотекарю писали оди, складали вірші та легенди. Одну з легенд пропонуємо вашій увазі.

ЛЕГЕНДА ПРО БІБЛІОТЕКАРЯ

Було у батька три сини. Перед смертю він подарував кожному по книзі і звелів розпорядитися подарунком як хто захоче і посадити на могилі батька по жолудю. Поховали батька. Як він сказав, так і зробили. Старший син продав свою книгу і купив щось потрібне для господарства. Середній поставив на видне місце, як пам'ять про батька. А молодший взяв свою книгу і пішов до людей. Куди б він не заходив, в кожній хаті давав почитати

батькову книжку або читав і розповідав сам. І люди були дуже вдячні юнакові, годували його, давали притулок на ніч. А коли бували в його селі, то обов'язково відвідували могилу батька і дякували за хорошого сина, який

за допомогою розумної книги подарував їм багато гарних думок, зробив добрішими їхні серця.

Пройшов час. Жолудь старшого сина згнив і пропав, середнього сина – дав кволий росток, який пожовтів і засох. А із жолудя молодшого сина почав рости молодий дубок, який перегнав берізки і сосни і пішов угору, розкинув назустріч небу і хмарам свої могутні гілки. Багато весен і зим сплило по річці часу. Люди забули імена синів того чоловіка. Але мудре насіння знань із батьківської книги дало міцні ростки. Ті знання передавалися із покоління в покоління, збагачувалися новими. Давно змінилось одне покоління іншим, і тільки вічнозеленим залишається той дуб, підпирає гілками небо, грізно сперечається з блискавками. Ось така легенда про юнака-бібліотекаря, який приніс людям знання. Його справа стала безсмертною.

Учень15 Максим Горький писав: «Усім, що в мене є хороше, я зобов’язаний книзі». І дійсно, все життя нас супроводжує, вчить, виховує і розважає книга. Недарма в народі кажуть: книжку читай – розуму набирай.

Учень16 Книжка мовчки все розкаже.

Учень17- Книга вчить, як на світі жить.

Учень18- Книжка – маленьке віконце, а через нього весь світ видно.

Учень19- Добра книжка кожну голову на правильну дорогу направить

Учень20- Людина без книги, як риба без води.

Учень21 Людина, якої б професії вона не була, - гуманітарної чи технічної галузі, - якщо вона не дружить з книгою, не може вважатися повноцінною. Бо книга людину збагачує душевно, облагороджує її серце.

Учень22Книга вселяє в нас любов до рідної України, повагу до інших народів, інтерес до їхньої культури, виховує почуття патріотизму. Вона навчає нас рідної мови, розкриває красу поетичного слова та допомагає усвідомити його

велику силу.

Учень23 Любіть книгу – джерело знань, вона може зробити нас духовно сильними, чесними, розумними людьми, допоможе розібратися в плутанині думок, почуттів, подій, вона навчить вас поважати людину і самих себе.

На цьому наша зустріч закінчується. Дякуємо всім за увагу!

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бібліотека... Тиша... І століття.

Історія... і тисячі книжкових див,

Благословляєм вас на довголіття,

Всіх тих, хто труд цей славний полюбив.

Професія, як світ, стара і давня.

Від перших зшитків до товстих томів,

Ви любите і бережете вірно

Пилинки часу й заповідь віків.

Щасливі ви... Вам слово довіряли!

Франко й Шевченко,

Пушкін і Крилов,

І ваше серце сонцем пронизали

Петрарка, Українка і Свєтлов.

Даєте ви не книги під розписку,

А читачам даруєте великий світ

І в юних душах нерозкритих чистих

Ви сієте добро з дитячих літ

Тут думи і думки, науки злети,Хай дмуть у світі вітри перемін.

Навіки збережи свій скарб, бібліотеко.

Щоб не торкнулися його ні забуття, ні тлін