Родина – це природний осередок найглибших людських почуттів, де дитина засвоює основи моралі серцем і душею, коли розвиваються почуття доброти, чуйності, любові до всього живого. Батьки – головні природні вихователі дитини. Основний чинник у формуванні особистості – це виховний клімат сім`ї. Рідна домівка – не тільки місце притулку, дах над головою, а й родинне вогнище, місце захисту від життєвих негараздів.

Рекомендації батькам :

1. Виховує все: люди, речі, явища, але на першому місці батьки і педагоги.

Учити жити – це значить передати із серця в серце моральні багатства. І передає ці багатства той, хто з колиски пестить дитину, хто дбайливою рукою підтримує її перший крок, хто веде її за руку першою стежинкою життя. Це мати, батько і вчитель.

2. Виховання починається із дня народження.

Перше, із чого дитина починає пізнавати світ, - це ласкава материнська усмішка, тиха колискова пісня, добрі очі, лагідні обійми. З усього цього складається перше уявлення про добро і зло.

3. У сімейному вихованні вирішальну роль відіграє морально-політичне обличчя батьків.

Могутньою виховною та облагороджуючою силою для дітей сім`я стає тільки тоді, коли батько і мати бачать високу мету свого життя, живуть в ім`я високих цілей, що збільшують їх в очах дитини.

4. Турбота батька і матері про здорову сім`ю.

Справжня мудрість вихователя – батька, матері – в умінні дати дитині щастя дитинства – це спокійне домашнє вогнище.

5. Сім`я – це первинний колектив українського суспільства.

Чи почуває дитина, що блага її життя – наслідок великої праці батьків, турботи люблячих її людей? Адже без них, без їхньої праці й турботи вона просто не могла б існувати. Тут криється велика небезпека – виростити людину егоїстичну, яка вважає, що головне – її особисті потреби, а все інше – другорядне. Є лише один шлях: учити дитину робити добро для нас, батьків, вихователів; учити дітей розуміти й переживати всім серцем, що вона живе серед людей і що найглибша людська радість – жити заради когось.

6.Готових рецептів сімейного виховання немає.

Є люди, здатні тільки родити, але не здатні по-справжньому народжувати. Повнокровна й гармонійна особистість народжується материнською і батьківською мудрістю. Народження людини – велике і важке діяння, щаслива і складна праця, яка називається вихованням.

Поради батькам першокласників

1. Вранці піднімайте дитину спокійно, з посмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.

2. Не підганяйте її, розрахувати час – це ваш обов¢язок, якщо ж ви цю проблему не вирішили, - провини дитини у цьому немає.

3. Не посилайте дитини в школу без сніданку: в школі вона багато працює, витрачає силу.

4. Відправляючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, без подібних застережень: "Дивись, поводь себе гарно!”, "Щоб не було поганих оцінок” тощо. У дитини попереду важка праця.

5. Забудьте фразу: "Що ти сьогодні отримав?”. Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитись (згадайте, як вам тяжко після робочого дня), Коли дитина збуджена і хоче з вами чимось поділитись, не відмовляйте їй у цьому, вислухайте, на це ви не витратите багато часу.

6. Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, хай заспокоїться, тоді вона все сама розкаже.

7. Зауваження вчителя вислуховуйте без присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте сваритися. Говоріть з дитиною спокійно.

8. Після школи дитина не повинна зразу сідати за виконання завдань, необхідно 2-3 години відпочити (на ГПД діти гуляють до 15 години). Найоптимальніший час для виконання завдань – з 15 до 17 години.

9. Не можна виконувати завдання без перерви. Через кожні 15-20 хвилин необхідно відпочити 10-15 хв.

10. Під час виконання завдань не стійте над дитиною, давайте їй можливість самостійно працювати. А коли вже потрібна допомога, то без крику, спокійно, з похвалою та підтримкою, вживаючи слова: "не хвилюйся”, "ти все вмієш”, "давай поміркуємо разом”, "згадай, як пояснював вчитель” тощо.

11. При спілкуванні з дитиною не вживайте виразу: "Якщо ти будеш добре вчитись, то…”. Часом умови ставлять важкі й тоді ви опиняєтесь у неприглядному стані.

12. Протягом дня знайдіть (намагайтесь знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час найважливішими повинні бути справи дитини, її біль, її радощі.

13. У сім`ї повинна бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі суперечки щодо виховання дитини вирішуйте без неї. Коли щось не виходить, порадьтесь з вчителем, психологом. Не зайвим буде почитати літературу для батьків, там ви знайдете багато корисного.

14. Завжди будьте уважними до стану здоров`я дитини, коли щось турбує її: головний біль, поганий стан. Найчастіше це об`єктивні показники втомлення, перевантаження.

15. Знайте, що навіть великі діти (7-8 років) люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь зробити це для них. Це їх заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути і відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі, про роботу. Завтра новий трудовий день і дитина повинна бути готова до нього. А допомогти в цьому їй повинні батьки своїм доброзичливим ставленням. Чекати ж якогось дива від дитини, радісних поривів душі, доброти треба терпляче, відшукуючи ці риси в дитині, постійно заохочуючи її.

Поради батькам дітей молодшого шкільного віку

Розвивайте інтерес дітей до навчання, дбайливе ставлення до природи, навколишнього середовища; прагнення сумлінно виконувати обов`язки членів сім`ї, колективу у якому вони перебувають.

Привчайте дітей доводити справу до кінця.

Виховуйте у дітей чесність, поважне ставлення до батьків, жінок, людей похилого віку, хворих, інвалідів; виховуйте повагу до культурно-національних, духовних, історичних цінностей України.

Перевіряйте, чи правильно діти витрачають гроші, які ви їм даєте.

Учіть дітей берегти речі, майно: своє і своїх товаришів, державне.

Дбайте, щоб ваша дитина самостійно виконувала домашнє завдання.

Вимоги батька й матері не повинні бути різними.

Закон України "Про освіту” (витяг) Стаття 59. Відповідальність батьків за розвиток дитини.

1. Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку дитини як особистості.

2. На батьків покладається однакова відповідальність за виховання і розвиток дитини.

3. Батьки та особи, які їх замінюють, зобов`язані:

· постійно дбати про фізичне здоров`я, психічний стан дітей, створювати належні умови для розвитку їхніх природних здібностей;

· поважати гідність дитини, виховувати працелюбність, почуття доброти, милосердя, шанобливе ставлення до України, рідної мови, культури, сім`ї, повагу до національних, історичних, культурних цінностей інших народів;

· сприяти одержанню дітьми освіти у закладах освіти або забезпечувати домашню освіту відповідно до вимог до її змісту, рівня та обсягу;

· виховувати повагу до законів, прав, основних свобод людини.

Рекомендації щодо подолання конфлікту

· Якщо реакція дитини помітно відрізняється од тієї, яку можна очікувати в даній ситуації, проаналізуйте: які глибинні проблеми або потреби тривожать дитину?

· Намагайтесь прийняти погляд вихованця, подивитися на суть конфлікту його очима: що він може думати про дану ситуацію?

· Оцініть свою поведінку з погляду своєї дитини: що ви могли зробити такого, чого б ваші діти не зрозуміли?

· Осмисліть ситуацію: можливо, на даний момент ваш вихованець відчуває тиск певних обставин, які могли спровокувати таку реакцію.

· Поміркуйте над тим, як ненав'язливо запропонувати обговорення реальних причин конфлікту.

· Продемонструйте дитині, що ви усвідомлюєте її потреби, що виявляєте про неї турботу.

· Виявляйте готовність зосередити свою увагу на інтересах, потребах дитини. Покажіть, що ви розумієте, як їй важко, і зробіть усе для того, щоб підтримати її.

· Спробуйте поділитися з дитиною своїми турботами про виникнення конфлікту в спокійній обстановці, уважно вислухайте її. Зробіть наголос на тому, що ви хочете усунути проблему і сконцентрувати свою увагу на її вирішенні. Недоцільно припускати взаємних звинувачень і роздратувань з приводу того, що сталося раніше в стосунках між дорослими та дітьми.

Поради батькам дітей середнього шкільного віку

Залучайте дітей до хатньої і суспільної праці, точно визначайте коло їх обов`язків.

Учіть підлітка:

· цінувати дружбу, поважати суспільну думку;

· правильно оцінювати свою поведінку й поведінку інших;

· порівнювати свої дії з діями інших, робити відповідні висновки.

Виховуйте:

· витримку, наполегливість, готовність переборювати труднощі;

· чесність, правдивість, уміння відстоювати честь свою, родини, колективу тощо.

Виробляйте звичку сумлінно виконувати завдання, доручення вчителів, батьків, учнівського колективу.

1. Ні за яких обставин не заглядайте в портфель і кишені дитини. Навіть якщо вам здається, що ви все повинні знати про своїх дітей.

2. Коли ваша дитина прокидається, скажіть їй "Доброго ранку!” і не чекайте відповіді. Почніть день бадьоро, а не із зауважень і сварок.

3. Коли дитина повертається зі школи, запитайте: "Що сьогодні було цікавого?”.

4. Намагайтесь, щоб дитина була прив`язана до помешкання. Повертаючись додому, не забувайте сказати: "А все-таки, як добре вдома!”

5. Ваша дитина принесла бали за семестр. Знайдіть за що її похвалити.

6. Постійно говоріть дитині: "Ти гарний, але не кращий за інших”.

7. Скажіть дитині: "Не будь чепуруном – у класі не люблять чепурунів, не будь і замазурою – у класі таких не люблять. Будь просто акуратним”.

8. Коли ви роздратовані, почніть говорити з дитиною тихо, ледь чутно, тоді роздратованість відразу проходить.

9. Коли дитина виходить з будинку, обов`язково проведіть її до дверей і скажіть: "Не квапся, будь обережний”.

10. Коли син чи дочка повертається зі школи, зустрічайте його (її) біля дверей. Дитина повинна знати, що ви раді її поверненню, навіть якщо вона провинилися.

Підготовчі заняття майбутніх першокласників

У школі щосуботи будуть проводитись підготовчі заняття майбутніх першокласників. Проводитимуть заняття досвідчені вчителі, які люблять дітей, сповнені енергією та бажанням творчо працювати.

Заняття розпочнуться в суботу 25 лютого 2015 року о 09:00.

Мета цих занять – сприяти активному мовному розвитку дітей п’яти(шести)річного віку.

Не секрет, що для розвитку мовлення важливе значення має навколишнє середовище (дім, родина, друзі, ігри, природа) та активне спілкування дітей у процесі навчальної, трудової, художньої й ігрової діяльності.

Деякі батьки в першу чергу обирають школу. Ну що ж, може це і правильно, адже це дуже важливо. Але до тих пір, доки дитина вперше сяде за шкільну парту, ще необхідно багато чого зробити для самої дитини. По-перше, уважним і люблячим батькам у такий серйозний момент життя їхньої малечі необхідно стати ще уважнішими та ще більш люблячими, необхідно приділити увагу тим речам, на які раніше можливо ніхто і не звертав увагу.

Підготовка до школи – це дуже відповідально, але ще є час, і не можна витрачати його даремно.

1. Стимулюйте інтелект дитини. Створюючи необхідне середовище, можна підвищити коефіцієнт розумового розвитку дошкільника на 25-30 одиниць чи, навпаки, знизити його на 50-80 одиниць (якщо життя дитини буде одноманітним, нецікавим і безрадісним).

2. Формуйте у дитини самоповагу. Власний образ, закріплений свідомістю, є визначальним під час прийняття рішень: у виборі друзів, у коханні, профорієнтації…

3. Навчіть дитину спілкуватися. Для цього необхідні щонайменше п’ять таких чинників:

· щира любов батьків (породжує почуття захищеності);

· доброзичливість інших дорослих, не лише рідних і близьких (рятує від комплексів);

· зовнішня привабливість дитини, а особливо – підлітка (одяг, манери);

· обґрунтована впевненість у собі (кожний у чомусь сильний);

· хороший запас слів (як інакше спілкуватися?)

4. Стежте за тим, щоб дитина не перетворилася на „телемана”. Соціологи запевняють, що дошкільнята проводять перед екраном телевізора у середньому до 50 годин на тиждень. Медики вважають, що це гальмує розвиток лівої півкулі головного мозку, відповідальної, зокрема, за розвиток мовлення. Телепередачам слід протиставити заняття спортом, музикою, читання, корисну домашню роботу.

5. Виховуйте відповідальність і порядність. Слід робити це не лише за принципом „что такое хорошо и что такое плохо”, а, насамперед, на власному прикладі. Не прогайте момент: у підлітковому віці симпатії перемістяться з батьків на однолітків.

6. Привчіть дитину пишатися своєю сім’єю, шанувати її традиції.

7. Живіть у хорошому оточенні. Друзі, яких виберуть ваші діти, впливатимуть на їхні моральні орієнтири, поведінку. Тому уважно придивляйтеся до сусідських дітей, цікавтеся репутацією школи, до якої ходять ваші діти. Подбайте про те, щоб розширити коло знайомств дитини.

8. Будьте вимогливими. Діти з високою самооцінкою, почуттям власної гідності, умінням робити щось краще за інших, як правило, виростають у сім’ях, де до них висували високі вимоги: підтримувати порядок у будинку, організовувати своє дозвілля, добре поводитися. Та не перегніть палицю – не будьте тиранами. І врахуйте: слухняними, акуратними, розумними діти стають не відразу. Потрібні ваші зусилля протягом багатьох років. Будьте ж терплячими.

9. Привчайте дитину до праці. Якоюсь мірою ви можете запрограмувати майбутній життєвий успіх свого чада. Привчіть його без примусу виконувати доручену справу, допоможіть заповнити життя цікавими й потрібними справами. Нехай звикає долати труднощі й переконається, що йому багато чого під силу.

10. Не робіть за дітей те, що вони цілком зможуть зробити самі. І запам’ятайте: якщо у важку хвилину саме ви опинитеся поруч – як друг, а не як бос, дитина, можливо, довірить вам свою „страшну таємницю” і прислухається до вашої поради.

• Якщо діти живуть в умовах ворожнечі, вони вчаться насильству.

• Якщо діти живуть в умовах постійної критики, вони вчаться засуджувати.

• Якщо дитину постійно висміювати, вона вчиться зневажати.

• Якщо дітей постійно соромлять, вони вчаться почувати постійну провину.

• Якщо діти живуть в умовах толерантності, вони вчаться терпимості.

• Якщо дітей підтримують, вони вчаться бути впевненими в собі.

• Якщо дітей хвалять, вона вчаться самоповаги.

• Якщо діти живуть в умовах справедливості, вони вчаться бути справедливими.

• Якщо діти живуть в безпеці, вони вчаться довіряти.

• Якщо діти живуть з визнанням, вони вчаться дружелюбності, вони вчаться знаходити любов на землі.

• Діти вчаться жити у життя.

• Якщо учня постійно критикують, він вчиться ненавидіти.

• Коли дитина живе в атмосфері ворожості, вона вчиться агресивності.

• Дитину висміюють – вона стає замкнутою.

• Якщо їй постійно дорікають, вона вчиться жити з почуттям провини.

• Коли дитина зростає в терпимості, вона вчиться розуміти інших.

• Якщо учня підбадьорювати, він вчиться вірити в себе.

• Коли дитину хвалять, вона вчиться бути вдячною.

• Якщо дитина зростає в чесності, вона вчиться бути справедливою.

• Дитина живе в безпеці, і як наслідок – вона вчиться вірити в людей.

• Коли дитину підтримують, вона вчиться цінувати себе.

• Якщо дитина живе в атмосфері розуміння і дружелюбності, вона вчиться знаходити любов у цьому світі.