Міністерство oсвіти і науки, молоді та спорту України

Національна дитяча гаряча лінія
http://dnepredu.com/uk/site/elektronnii-modul-atestat.html http://mz.com.ua at.isuo.org

Психологічна допомога в надзвичайних ситуаціях.

Тривожний і не простий зараз час на нашій землі… Ненька-Україна потерпає від страшного лиха… Люди потерпають від надзвичайних ситуацій. Порушено спокій та мирне життя, серед населення поширюється паніка. Телебачення, газети, інтернет-джерела повідомляють про останні новини з гарячих точок нашої держави. Кожен з нас сприймає інформацію по-своєму, в залежності від характеру людини.

В основі людського характеру лежить його темперамент. Психологи під темпераментом розуміють характеристику людини за інтенсивністю, швидкістю, темпом і ритмом його психологічних процесів і станів. Виділяють 4 основних типів людини за темпераментом.

·        Сангвінік – людина врівноважена, активна, рухлива, легко переживає неприємності і невдачі, практична.

·        Флегматик – людина з уповільненими реакціями, незворушна, постійна у своїх почуттях, розмірена в діях.

·        Холерик – людина збудлива, поривчаста, нестримана в своїх емоціях, з частими змінами настрою, швидко говорить.

·        Меланхолік – людина із слабким типом нервової системи, дуже вразлива, образлива, глибоко все переживає, але здатна тонко відчувати і сприймати більше інформації ніж інші, від чого швидше стомлюється.

У небезпечних ситуаціях Холерик почне гарячково кидатися, нервувати, і, якщо не зможе взяти себе під контроль, швидше за все піддасться паніці. Меланхолік впадає в глибоку зневіру і починає представляти можливі страшні картини того, що може статися. Це, як правило, заважає йому прийняти правильне рішення. Флегматик через свою загальмованість найчастіше недооцінює небезпеку. Сангвінік швидше за все зуміє швидко побороти свій страх і навіть знайде в собі сили пожартувати над подіями, але при цьому не виразить чуйності до ближніх.

Але якщо темперамент нам дано природою, то характер – це те, що ми формуємо в собі самі. Чим людина старша, чим більше в неї життєвого досвіду, тим більшою мірою формування її характеру залежить від неї самої. Тому, якщо при будь-якій, навіть найнезначнішої небезпеки ви звикли йти від відповідальності, постійно ховатися, у вас поступово вироблятиметься несамостійний характер. І в разі небезпеки, коли нікого поруч не виявиться така людина швидше за все підведе вас. Вчіться приймати рішення і самостійно діяти в надзвичайних ситуаціях!

Будь-які надзвичайні ситуації природного або антропогенного характеру страшні насамперед тим, що вони, як правило, раптові. До надзвичайних ситуацій не можна звикнути і повністю убезпечити себе від них. Практично всі люди, що пережили їх мають сильну психологічну травму. Але проте, пам»ятайте: ви можете допомогти собі вижити, якщо протиставите надзвичайній ситуації свої знання, вміння, силу волі і характеру.

Із засобів масової інформації ви отримуєте знання про ті, чи інші надзвичайні ситуації, про правила безпечної поведінки при загрозі їх виникнення і під час їх дій. Якщо людина заздалегідь передбачає можливість виникнення тієї чи іншої надзвичайної ситуації, продумує порядок дій, то при виникненні такої ситуації ця людина відчуватиме себе впевненіше і спокійніше.

При загрозі життю та здоров»ю, незалежно від характеру та типу темпераменту людина може в тій чи іншій мірі переживати напад паніки. Під час паніки людина може здійснювати безглузді і часом небезпечні для себе і оточуючих вчинки.

Паніка має як фізіологічні, так і психологічні прояви. До фізичних проявів паніки відносять:

·        Сильне серцебиття.

·        Рясне потовиділення.

·        Задуха.

·        Блювота і розлад шлунку ( так звана «ведмежа хвороба»).

·        Здавленість грудної клітини, неможливість вдихнути повними грудьми.

·        Тремтіння у всьому тілі.

·        Оніміння кінцівок, поколювання в тілі.

·        Поганий сон або безсоння.

·        Напруга і біль у  м»язах.

·        Психологічними проявами паніки є:

·        Помутніння свідомості.

·        Нереальне сприйняття того,що відбувається, тіло стає немов не вашим.

·        Відчуття того, що ви помираєте або ось-ось помрете.

·        Напруженість, людина знаходиться на грані нервового зриву.

·        Лякливість.

·        Людина не може зосередитись або взагалі відключитися від того, що відбувається.

Пам»ятайте: з панікою можна впоратися! Навчіться виконувати такі вправи:

·        Розслабляти м»язи обличчя, кінцівок, усього тіла.

·        Спокійно і глибоко дихати.

·        Вселяти собі бажаний стан.

Психічний стан людей при надзвичайних ситуаціях характеризується як стресовий. Стрес – це стан організму, що виникає під впливом значних за силою або тривалості несприятливих впливів. На несприятливі дії різноманітного роду, що викликають сильні негативні емоції, організм відповідає відповідною реакцією. У розвитку стресу виділяють три стадії:

·        Стадія тривоги. Триває від декількох годин до 20-ти діб. Включає в себе фази шоку та протитечії. Під час останньої фази відбувається мобілізація захисних сил і можливостей організму.

·        Стадія опірності. Характеризується підвищеною стійкістю організму до різних впливів.

·        Стадія стабілізації (одужання). Якщо рівень стресу перевищує захисні резервні можливості, то стан організму може погіршуватися аж до його загибелі.

На жаль, стрес є складовою частиною нашого життя. Уникнути його неможливо. Якщо поруч немає професійних психологів, здатних допомогти повернутися до нормального самопочуття і поведінки, то  треба намагатися зробити це самостійно. До того ж в екстремальній ситуації людський організм проявляє свої приховані можливості – незвичайну фізичну силу, витривалість. Це своєрідна захисна реакція організму на стресову ситуацію. Однак зі своїм психічним станом при надзвичайній ситуації можна впоратися дотримуючись таких порад:

·        Не впадайте у відчай, перебуваючи на самоті або в оточенні людей в такому ж психічному стані.

·        Надайте посильну допомогу дорослим у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, це відволіче вас. Пам»ятайте: турбота про когось – порятунок у важкій життєвій ситуації.

·        Більше часу проводьте в компанії тих, хто легше переніс небезпеку.

·        Впорядкуйте режим дня.

·        Уникайте того, хто сіє паніку, говорить про безвихідь ситуації, постарайтесь ізолювати панікера.

·        Якщо ви все ж опинилися на самоті, то озвучуйте все, що відбувається навколо вас, висловлюйте свої думки вголос, якщо не можете говорити – пишіть

·        Виговоріться самі і дайте виговоритися тому, хто опинився в подібній ситуації.

Займайтеся психологічним тренінгом щодо вдосконалення своєї воля та вміння керувати своїми емоціями.

Рекомендації з формування впевненості у своїх силах в кризових життєвих ситуаціях:

·        Постарайтеся зрозуміти свої і пробачити чужі помилки.

·        Визначтеся зі своїми життєвими цінностями та пріоритетами. Оцініть свої сили і слабкості, поставте перед собою високі, але реальні цілі.

·        Будьте більш терпимі і великодушні до вчинків інших людей. Уникайте дискомфортних життєвих ситуацій і людей, спілкування з якими вам неприємно.

·        Радійте спілкуванню з активними людьми, відчуйте енергію, яку вони випромінюють.

·        Довіряйте собі, цінуйте свої життєві успіхи, навіть якщо їх дуже мало.

В зв»язку з останніми подіями в країні  велика кількість людей перебувають в стресових ситуаціях, що може призвести до виникнення ПТРС. Що ж таке ПТСР? Це захворювання розвивається, якщо людина пережила реальну або потенціальну загрозу життю. Також цьому ризику  піддаються свідки страшних подій і люди, які мали справу з їх наслідками ( зокрема, працівники аварійних службі співробітники правоохоронних органів, медичні працівники, волонтери).

Такий стан виникає, якщо було порушено почуття довіри та безпеки, і людина відчула себе безпорадною. Якщо людина пережила травматичну ситуацію, то цілком нормально, що вона почуває себе переляканою, тривожною і розгубленою. Вона погано спить, пробуджується від жахливих сновидінь, відчуває страх і не може перестати думати про те, що сталося. У більшості людей ці прояви недовговічні і з часом зникають самі по собі. Це НОРМАЛЬНА реакція на ненормальні умови. Але якщо вони не слабшають протягом декількох днів чи тижнів, це може бути проявом ПТСР.

ПТСР розвивається в залежності від особливостей кожної людини. Зазвичай, такий стан дає про себе знати протягом декількох годин або днів після травматичної події, але буває що ПТСР проявляється через тижні, місяці і навіть роки.

У посттравматичний період людині може здаватися, що її життя вже ніколи не стане таким як раніше до трагічної події.

Подолати ПТСР можна ТІЛЬКИ при правильному ЛІКУВАННІ та ПІДТРИМЦІ близьких.

Ознаки ПТСР.

Симптоми ПТСР можуть виникнути раптово, поступово або нагадувати про себе час від часу. Вони можуть з»являтися ніби нізвідки, а можуть «запускатися» чимось, що нагадує людині про страшну подію, якось пов»язано з нею: місце події, шум, запах, певні слова чи образи уяви. При тому, що кожен відчуває ПТСР по-своєму, є три основні симптоми:

·        Нав»язливе намагання «переосмислити» неприємні події, відтворення їх в уяві (зокрема у сновидіннях).

·        Прагнення уникати того, що нагадує про травму ( місця події та ін..).

·        Підвищені тривожність і емоційне збудження, постійна настороженість, підозрілість.

Додаткові ознаки ПТСР:

Гнів і дратівливість; почуття провини, сорому або самозвинувачення; зловживання алкоголем чи наркотиками; почуття недовіри і зради, а також «несправедливості долі»; депресія і почуття безвиході; суїцидальні думки; відчуття відчуженості; фізичні болі; поверхневий і неспокійний сон, жахливі сновидіння; здригання при дзвінках, оплесках та ін. буденних звуках; нездатність згадати цілі епізоди пережитої травми; відчуття, що людині «не судилося» знайти роботу, створити сім'ю тощо.

Якщо Ви підозрюєте, що у Вас або Вашої близької людини є ПТСР, потрібно негайно ЗВЕРНУТИСЯ ПО ДОПОМОГУ ДО ПСИХОТЕРАПЕВТА ЧИ ПСИХОЛОГА. Чим скорше буде виявлений ПТСР, тим легше і швидше його вилікувати. ПТСР не є ознакою слабкості чи нездатності «взяти себе в руки», «не розпускатися». Для подолання цього стану необхідно прийняти травмуючу подію – як частину Вашого минулого, не намагатися її «забути», не відгороджуватися від неї. Її потрібно саме ПЕРЕЖИТИ, ПРИЙНЯТИ – І ВІДПУСТИТИ. За підтримки фахівця зробити це легше.

При ПТСР для людини природньо прагнути уникати хворобливих спогадів і переживань. Але якщо Ви спробуєте відгородитися від хворобливих спогадів, не зважати на них, буде тільки гірше. Емоції нікуди не подінуться і будуть проявлятися в моменти стресу або коли ваш самоконтроль буде слабшати. Спроби постійно контролювати ситуацію тільки виснажать Вас, будуть марно забирати сили, потрібні Вам, аби повернутися до нормального стану. Занедбаний ПТСР може вплинути на все ваше подальше життя. А Ви заслуговуєте на краще!

Поради:

• Не віддалятися від своїх друзів і близьких. В жодному разі не можна втрачати зв'язок з людьми , які піклуються про Вас. Підтримка з боку інших людей є життєво важливою для Вашого одужання.

• Розгляньте питання про приєднання до групи підтримки для постраждалих від такого ж типу травми. Група підтримки може допомогти вам почувати себе не ізольованим і не самотнім. Завдяки групі можна також побачити нові для себе способи подолання і навчитися їм. Це зробить Вас сильнішим і мудрішим.

• Не вживайте алкоголь або наркотики. Тому що, коли Ви намагаєтеся «залити» своє горе, Вам стає легше тільки на короткий час, але в загальному ПТСР посилюється. Вживання психоактивних речовин погіршує багато симптомів ПТСР, які проявляються в емоційному онімінні, соціальній ізоляції, гніві і депресії.

Допоміжні способи у подоланні ПТСР (способи самодопомоги):

·        Дізнайтеся якомога більше про ПТСР;

·        Приєднайтесь до групи підтримки;

·        Довіртеся близькій людині; говоріть з людьми про Ваші переживання і почуття, а не про саму подію;

·        Проводьте час з позитивно налаштованими людьми; розмовляйте з тими, хто переніс у минулому важкі ситуації і дав собі з ними раду;

·        Якщо ви віруюча людина або маєте групу духовних однодумців, зберігайте зв’язок з ними; приділіть увагу Вашій вірі і духовним потребам; звертайтеся у молитвах до Бога;

·        Насолоджуйтесь тишею природи;

·        Практикуйте релаксацію і медитацію;

·        Займайтеся спортом на свіжому повітрі; подбайте про поживну їжу і достатній сон: не тільки ваша душа, а й тіло потребує догляду і підтримки;

·        Уникайте алкоголю і наркотиків;

·        Займайтеся повсякденними, звичайними для себе життєвими справами; структуруйте свій час і старайтеся дотримуватися плану; відновіть свої улюблені заняття.

Поради для рідних і друзів людини, що страждає на ПТСР.

Якщо у того, кого ви любите, є ознаки ПТСР, піклуйтеся про нього і підтримуйте. ПТСР може бути важким випробуванням для сім'ї. Вам буде складно зрозуміти, чому близька людина замкнулася в собі чи стала «байдужою». Іноді її поведінка буде нестабільною, непередбачуваною. ПТСР може навіть призвести до втрати роботи і колишніх захоплень .

Якщо у Вашій сім'ї є людина, що перенесла травму і перебуває в стані ПТСР:

Будьте терплячими і намагайтеся зрозуміти близьку людину. Наберіться терпіння. Людині з посттравматичним стресовим розладом, можливо, буде потрібно говорити про травматичну подію знову і знову. Це частина процесу її видужання. Слухайте її ще і ще – скільки вона потребуватиме, кажіть їй про свою любов, підтримку, про свою віру в її сили, про свою готовність бути поруч з нею.

Намагайтеся поступово скеровувати її думки на позитивне майбутнє: улюблені заняття, відпочинок, життєві успіхи, надійні стосунки; якщо це доречно – помрійте разом з нею. Але будьте щирими і правдивими у своїй підтримці. Краще просто взяти за руку чи обійняти, ніж обіцяти нездійсненне чи фальшиво підбадьорювати. Не кажіть їй: «Візьми себе в руки», «Забудь про це», «Не згадуй більше!». Але не треба і «залипати» в гóрі чи підтримувати позицію жертви. Минуле повинно стати досвідом і залишитися в минулому.

Не сприймайте симптоми ПТСР близької людини – емоційне заціпеніння і гнів – на свій рахунок. Якщо Ваша рідна людина здається відчуженою, дратівливою, пам'ятайте, що це не має відношення до Вас чи Ваших стосунків.

Якщо людина не йде на розмову про травмуючу подію, не тисніть на неї. Їй неймовірно складно говорити про це. Але дайте зрозуміти, що якщо людина захоче поговорити, Ви готові її вислухати.

Чому не можна жити в стані ПТСР?

·        ПТСР може зруйнувати вашу сім'ю. Ви можете виявити, що віддалилися від рідних і близьких, не в змозі ладнати з людьми, що Ви стали сердитими або навіть жорстокими.

·        ПТСР може викликати інші проблеми із здоров'ям. Доведено зв'язок між ПТСР і хворобами серця.

·        ПТСР може викликати алкоголізм .

·        ПТСР може позбавити Вас радості життя.

Види лікування ПТСР :

• Персональна психотерапія, сфокусована на травмі, – індивідуальна та групова.

• Сімейна психотерапія. Вона допомагає рідним і близьким зрозуміти, через що Ви проходите. Подібна терапія зближує і допомагає краще зрозуміти одне одного в сім'ї.

• Медикаментозне лікування. Іноді людям з ПТСР призначають ліки, щоб полегшити прояви депресії або тривоги. Медикаменти не вилікують причини ПТСР, але зроблять людину менш пригніченою і спокійнішою.

Лікування ПТСР - це довгий і нелегкий процес. Фахівці і близькі люди готові допомогти Вам на шляху до одужання.